Кузнець Михайло Мефодійович – лікар-дерматовенеролог,
доктор медичних наук, професор,
завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб:
до 125-річчя від дня народження
Кузнець Михайло Мефодійович (30.09.1900–30.01.1959) – лікар-дерматовенеролог, доктор медичних наук (1937), професор (1939), завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб (1954–1959).
Михайло Мефодійович Кузнець народився на Київщині. Закінчив у 1927 році Київський медичний інститут, де на останньому 5 курсі вже почав писати свою першу наукову роботу. Одночасно працював в канцелярії, щоб мати змогу сплатити за житло. Після закінчення інституту М. М. Кузнець залишився працювати на кафедрі дерматовенерелогії ординатором, асистентом, згодом – аспірант кафедри. Досконало володів англійською, французькою та німецькою мовами. Його роботи друкувалися у вітчизняних та зарубіжних виданнях. Докторську дисертацію захистив в 1937 році, у науковому ступені доктора медичних наук затверджений в 1939 році.
Під час Другої світової війни професор М. М. Кузнець викладав на курсах удосконалення військових лікарів в Хабаровську, Ленінграді, Куйбишеві, згодом старший ординатор шпиталю, інспектор-венеролог евакопункту, Головний дерматовенеролог 3-го Білоруського фронту. Родина – дружина та двоє маленьких дітей – залишалися в Києві. Незважаючи на важкі фронтові умови вчений продовжував наукову роботу, яка в скороченому вигляді була опублікована в пресі в 1948 році і відзначена премією. Ще кілька праць були присвячені впливу бойових отруйних речовин та патології шкіри у воєнний час. Після закінчення війни був обраний завідувачем кафедри шкірних і венеричних хвороб Башкирського державного медичного інституту, де зробив великий внесок в становлення та розвиток кафедри.
В 1953 році Михайло Мефодійович Кузнець нарешті повернувся до рідного Києва. Очолив кафедру шкірних і венеричних хвороб Київського інституту удосконалення лікарів, а вже в 1954 році за конкурсом обраний завідувачем кафедри шкірних і венеричних хвороб КМІ імені О. О. Богомольця. Основним напрямом діяльності кафедри під керівництвом професора М. М. Кузнеця було вивчення коливань балансу вітаміну Е у хворих з найбільш частими дерматозами.
Наукові дослідження: проблеми хронічної серпігінозної піодермії; патогенез і лікування псоріазу, лімфатичної лейкемії, склеродермії; патологія органів травлення у дерматологічних хворих. Першим серед вітчизняних вчених опублікував працю про хворобу Паркса-Вебера. Досвідчений клініцист та діагност. Автор понад 70 наукових праць. Редактор та рецензент фахових журналів в Україні. Голова Українського відділення Всесоюзного наукового товариства дерматовенерологів (1956–1959), голова Київського міського та обласного дерматовенерологічного товариства, головний венеролог МОЗ Української РСР. Член Вченої Ради МОЗ Української РСР, секретар Вченої Ради КМІ імені О. О. Богомольця.
Науковий доробок Кузнеця М. М. представлено в: імідж-каталозі «Наукові праці вчених-медиків НМУ імені О. О. Богомольця», електронному каталозі, алфавітному та систематичному каталогах.
мережах: