Новини

Гаккебуш Валентин Михайлович – лікар-психіатр,

доктор медицини, професор,

завідувач кафедри психіатрії,

один з організаторів і керівників Київського

психоневрологічного інституту,

організатор психіатричної клініки

і директор Київського психоневрологічного інституту:

до 150-річчя від дня народження

Гаккебуш Валентин Михайлович (13.01.1876–17.10.1931) – лікар-психіатр, доктор медицини, професор (1918), завідувач кафедри психіатрії (1925–1931), один з організаторів і керівників Київського психоневрологічного інституту (1927), водночас організатор психіатричної клініки і директор Київського психоневрологічного інституту (нині Інститут нейрохірургії АМНУ) (з 1927).

Валентин Михайлович Гаккебуш народився на Вінниччині. Медичну освіту здобув, закінчивши в 1904 році медичний факультет Московського університету. Працював лікарем-психіатром в Полтавській та Харківській лікарнях, згодом асистентом клініки нервових і психічних хвороб Харківського медичного інституту (нині Харківський НМУ).

З 1918 року, талановитий клініцист-психіатр та психотерапевт, В. М. Гаккебуш працює в Київському медичному інституті : професор (1918–1925), завідувач (1925–1931) кафедри психіатрії. Водночас Валентин Михайлович керував психоневрологічною клінікою та на її базі був співзасновником (разом з Б. М. Манківським) і директором Київського психоневрологічного інституту (нині Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України).

Наукові дослідження: неврози; психопатія; атеросклероз судин головного мозку; клініка органічних психозів пізнього віку; нервово-психічні розлади, пов’язані з травмою (травматичні ушкодження мозку); проблеми дитячої психіатрії; організація психіатричної допомоги; проблеми питань судової психіатрії; розробка питань законодавства про душевнохворих. Описав особливу форму психічної патології пізнього віку – хвороба Гаккебуша-Гейєра-Геймановича. Співзасновник та співредактор (разом з Б. М. Манківським) журналу «Современная психоневрология» (1924). Автор першого посібника з психіатрії та нервових хвороб для фельдшерів, «Курсу з судової психопатології» (1928), монографії з церебротравматичних розладів та інших.