Шахбазян Гайк Хачатурович – вчений, лікар-гігієніст,
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН СРСР,
директор Київського НДІ гігієни праці і профзахворювань,
завідувач кафедри гігієни праці, науковий консультант кафедри,
заслужений діяч науки Української РСР:
до 130-річчя від дня народження
Шахбазян Гайк Хачатурович (21.01.1896–10.09.1982) – вчений, лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1949), професор (1950), член-кореспондент АМН СРСР (1957 р.), директор Київського НДІ гігієни праці і профзахворювань (1939–1941; 1946–1952), завідувач кафедри гігієни Київського стоматологічного інституту (1932–1941), завідувач кафедри гігієни праці (1952–1972), науковий консультант кафедри (1972–1979), заслужений діяч науки Української РСР.
Гайк Хачатурович Шахбазян народився 21 січня 1896 року в багатодітній селянській родині у Вірменії (нині с. Панік – територія Туреччини). В 1916 році вступив на медичний факультет Університету Св. Володимира, закінчив аж в 1925 році вже Київський медичний інститут з дипломом лікаря-клініциста. Навчання в університеті було перерване революційними подіями. Працювати почав районним санітарним лікарем в м. Ржищів (Київщина). Завдяки ініціативі Г. Х. Шахбазяна в районі був створений перший будинок санітарної просвіти серед населення. В 1928 році був створений Київський НДІ гігієни праці та профзахворювань з опорним пунктом в м. Кагарлик (Київська область) і Г. Х. Шахбазяна було призначено науковим співробітником, згодом завідувачем лабораторії мікроклімату, а в 1939 році директором.
Одночасно, Г. Х. Шахбазян року працює завідувачем кафедри загальної гігієни Київського стоматологічного інституту.
Під час Другої світової війни Г. Х. Шахбазян – командир санітарного взводу. Був важко поранений і опинився в окупації, переховувався на хуторі у місцевого жителя. Після одужання вступив до лав лікарів-підпільників у Лохвиці (Полтавська область), завдяки яким було врятовано багато людей від примусової роботи та відправки до Німеччини, а також поранених військових. Підпілля не один раз зривало плани загарбників. До визволення Києва в 1943 році, Гайк Хачатурович для рідних був зниклим безвісти. День Перемоги він зустрів у Відні (Австрія) в ранзі старшого викладача курсів удосконалення медичного складу 1-го Українського фронту.
Після повернення в 1946 році Г. Х. Шахбазян знову очолив Київський НДІ гігієни праці та профзахворювань (нині Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України) та зробив реорганізацію – переїзд в нове приміщення, в інституті була відкрита аспірантура, створені нові сучасні лабораторії, розгорнуті установки для експериментальних досліджень. Свою докторську дисертацію, яка була майже готова у 1941 році і врятована його дружиною в евакуації, захистив в 1949 році.
В 1952 році Гайка Хачатуровича обрано завідувачем кафедри гігієни праці КМІ імені О. О. Богомольця, науковий консультант кафедри (1972–1979). Під його керівництвом було продовжено розвиток наукового напрямку з токсикології і гігієни застосування пестицидів: було створено спеціальну наукову лабораторію з окремим штатом та віварієм в окремому приміщенні, сконструйовано та встановлено експериментальні отруювальні камери для досліджень. Активно розвивалася науково-педагогічна діяльність кафедри з підготовки кадрів. В 1960 році з ініціативи професора Г. Х. Шахбазяна при кафедрі було створено клініку професійних хвороб.
Наукові дослідження: гігієнічне нормування мікроклімату на промислових підприємствах; гігієна праці робочих різних галузей промисловості і сільського господарства; фізіологія праці та інше. Г. Х. Шахбазян поглибив вчення про виробничий мікроклімат і став експертом ВООЗ із питань впливу шкідливих і небезпечних факторів на професійне здоров’я робітників, розвинув науковий напрямок з гігієни і токсикології агрохімікатів, підготував школу відомих гігієністів – докторів і кандидатів наук. Автор близько 200 наукових публікацій, у тому числі 8 монографій. Під керівництвом професора Г. Х. Шахбазяна підготовлено та захищено 22 докторські та понад 20 кандидатських дисертацій. Член-кореспондент АМН СРСР (1957).
За героїзм, служіння людям та наукові розробки і дослідження Гайк Хачатурович Шахбазян відзначений званням «Заслужений діяч науки Української РСР» (1966), нагороджений орденами «Трудового червоного прапора», «Знак Пошани» та медалями, у тому числі «За відвагу».
1 лютого 2007 року на фасаді санітарно-гігієнічного корпусу НМУ імені О. О. Богомольця встановлено гранітну меморіальну дошку на вшанування пам’яті вченого.
Науковий доробок Шахбазяна Г. Х. представлено в: імідж-каталозі «Наукові праці вчених-медиків НМУ імені О. О. Богомольця», електронному каталозі, алфавітному та систематичному каталогах.
мережах: