Богомолець Олег Олександрович – вчений, патофізіолог,
член-кореспондент АН СРСР і АН Української РСР,
доктор медичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки Української РСР,
лауреат премії імені Олександра Богомольця АН Української РСР:
до 115-річчя від дня народження
Богомолець Олег Олександрович (26.02.1911–01.05.1991) – вчений, патофізіолог, член-кореспондент АН СРСР і АН Української РСР (1964), доктор медичних наук (1944), професор (1946), заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1969), лауреат премії імені Олександра Богомольця АН Української РСР (1971).
Олег Олександрович Богомолець народився в Одесі в родині академіка О. О. Богомольця, ім’я якого носить Національний медичний університет з 1946 року. Закінчив в 1934 році Київський медичний інститут.
Працювати О. Богомолець почав в 1934 році асистентом відділення експериментальної хірургії в Інституті експериментальної біології і патології (нині Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України), а з 1940 року був старшим науковим співробітником Інституту клінічної фізіології АН УРСР, де основним напрямом його досліджень було переливання крові та збереження її фізико-хімічних і біологічних властивостей.
Під час Другої світової війни працював: в евакуаційному шпиталі № 1741, згодом – директором Башкирської республіканської станції переливання крові (1941–1943), старшим науковим співробітником (1942–1943) та завідувачем фізико-хімічної лабораторії (1943–1946), директор (1946–1953) Інституту експериментальної біології та патології МОЗ УРСР.
Одночасно, з 1944 по 1947 роки, Олег Олександрович – професор кафедри загальної хірургії Київського медичного інституту. Доктор медичних наук з 1944 року, професор – з 1946 року. З 1953 по 1980 роки працював завідувачем відділу Українського науково-дослідного санітарно-хімічного інституту, з 1980 – науковий консультант Інституту фізіології АН Української РСР (нині Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України).
Наукові дослідження: трансплантація тканин; механізм переливання крові; застосування цитотоксинів; патогенез променевої хвороби; отримання сухих препаратів з лікувальних сироваток. За участі професора О. О. Богомольця сконструйовано автомат гістологічної обробки тканини, напівавтомат для визначення протромбіну в сироватці крові та інші пристрої. Автор понад 60 наукових праць. Читав лекції професорам Варшавського університету. Член-кореспондент АН Української РСР (1964). Сприяв збереженню пам’яті та архіву батька – академіка Олександра Олександровича Богомольця.
Професор Олег Олександрович Богомолець був нагороджений орденом Трудового червоного прапора за створення пунктів збору та переливання донорської крові по всьому колишньому СРСР, заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1969), лауреат премії імені Олександра Богомольця АН Української РСР (1971).
мережах: