Новини

Бакшеєв Микола Сергійович – лікар-акушер-гінеколог,

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН СРСР,

завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1,

головний акушер-гінеколог МОЗ Української РСР:

до 115-річчя від дня народження

Бакшеєв Микола Сергійович (14.05.1911–03.10.1974) – лікар-акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1952), професор (1952), член-кореспондент АМН СРСР (1966), завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1 (1959–1974), головний акушер-гінеколог МОЗ Української РСР (1959–1974).

Микола Сергійович Бакшеєв народився в селянській багатодітній сім’ї. Пережив у дитинстві родинну трагедію, після чого його виховувала тітка-черниця і він кілька років прожив з нею в келії, але згодом ним опікувався старший брат – виховував та дав освіту. В 1933 році закінчив Харківський медичний інститут (нині Харківський НМУ), де і залишився працювати на кафедрі акушерства і гінекології. з перервою на військову службу. У зв’язку з важкою хворобою (туберкульоз) був демобілізований та повернувся до роботи в інститут. В 1941 році М. С. Бакшеєв захистив кандидатську дисертацію. Пройшов дві окупації Харкова під час Другої світової війни: працював акушером-гінекологом, допомагав підпільникам, намагався рятувати людей від вивезення до Німеччини, ставлячи фальшиві діагнози, що було дуже ризиковано. Після звільнення Харкова продовжив наукову роботу: асистент кафедри акушерства і гінекології Харківського медичного інституту (1943–1948); доцент в Львівському медичному інституті (1948–1950); завідувач кафедри акушерства і гінекології та декан лікувального факультету Ужгородського державного університету (1950–1959). Докторську дисертацію захистив в 1951 році, вчене звання професора отримав в 1952 році.

В 1959 році професор М. С. Бакшеєв очолив кафедру акушерства і гінекології № 1 Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця. В 1959–1961 роках проводилася реконструкція будівлі кафедри і Микола Сергійович організував практичне навчання студентів, на час відсутності клінічної бази, в міських пологових будинках столиці. Основною базою став І пологовий будинок на 100 акушерських та 50 гінекологічних ліжок з жіночою консультацією. Після закінчення реконструкції в 1962 році кафедра повернулась у своє оновлене приміщення, з сучасним обладнанням, де і оновився підхід до навчального процесу – не менше ніж 25 % часу студенти працювали в жіночій консультації. Микола Сергійович очолював кафедру з 1959 по 1974 роки і саме тут проявився весь невичерпний його талант як здібного клініциста, талановитого вченого, видатного організатора охорони здоров’я. Був талановитим науковцем, професійним акушером-гінекологом, блискуче володів хірургічною технікою, вважав, що успіху в науці можна досягнути лише при нерозривному зв’язку теорії з практикою.

Наукові дослідження; маткові кровотечі; переливання плацентарної крові; фізіологія та патологія скорочувальної функції матки; лікування пізніх токсикозів вагітних і зниження материнської смертності; реанімація в акушерстві та гінекології; онкогінекологія та інше. Зробив значний внесок у вивчення впливу ендемічного зобу на перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду. Автор близько 300 наукових праць, у тому числі 14 монографій та посібників. Під керівництвом професора М. С. Бакшеєва підготовлено 34 кандидатських та 20 докторських дисертацій. Головний акушер-гінеколог МОЗ Української РСР (1959–1974). Голова правління Українського товариства гінекологів-акушерів. Член-кореспондент АМН СРСР (1966).

За свою діяльність під час окупації Харкова професора М. С. Башкеєва нагороджено медаллю «Партизан Вітчизняної війни» 2 ступеня.

Науковий доробок Бакшеєва М. С. представлено в: імідж-каталозі «Наукові праці вчених-медиків НМУ імені О. О. Богомольця», електронному каталозі, алфавітному та систематичному каталогах.