Пилипчук Микола Степанович – лікар-фтизіатр,
клініцист і педагог, доктор медичних наук,
професор, заслужений діяч науки і техніки України,
лауреат Державної премії України, академік АН ВШ України,
завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології,
проректор з лікувальної роботи:
до 100-річчя від дня народження
Пилипчук Микола Степанович (22.05.1926–21.07.1996) – лікар-фтизіатр, клініцист і педагог, доктор медичних наук (1963), професор (1964), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України (1977), академік АН ВШ України, завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології (1960–1996), проректор з лікувальної роботи (1965–1970).
Микола Степанович Пилипчук народився в Поліському воєводстві Польщі (нині ця частина – територія Білорусі). На початок Другої світової війни, ще не досягнувши повноліття, вступив до партизанського загону, де був зв’язковим. Згодом капітан медичної служби та учасник бойових дій 3-го Білоруського фронту.
Після закінчення війни М. С. Пилипчук вступив до Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця і закінчив його з відзнакою в 1952 році. Був рекомендований Вченою радою на наукову роботу. Кандидатську дисертацію захистив в 1955 році, докторську – в 1963 році, вчене звання професора отримав в 1964 році.
Микола Степанович очолив кафедру фтизіатрії та пульмонології КМІ імені О. О. Богомольця в 1960 році. Під його керівництвом на кафедрі розробляли нові способи діагностики захворювання легень, удосконалювали хірургічні методи лікування туберкульозу, підвищували ефективність антимікобактеріальної терапії хворих на туберкульоз легень, вивчали бар’єрну функцію легень при туберкульозі та неспецифічних захворюваннях органів дихання, зокрема в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, досліджували роль системи ейкозаноїдів при туберкульозі. Одночасно з 1965 по 1970 роки був проректором з лікувальної роботи інституту.
Наукові дослідження: розробка способів діагностики захворювання легень; підвищення ефективності антимікобактеріальної терапії; модифікація хірургічних методів лікування хворих на туберкульоз легень; розробив методику внутрішньовенного введення протитуберкульозних препаратів; поглибив вчення про відновлення життєво важливих функцій організму після операцій на легенях; створив новий напрям у вивченні та застосуванні аерозольтерапії при захворюваннях органів дихання; запропонував засоби неспецифічної терапії туберкульозу й усунення побічних реакцій на антимікобактеріальні препарати. Виконав понад 1500 торакальних операцій. Автор понад 250 наукових праць, у тому числі 10 монографій та першого сучасного фахового підручника «Туберкульоз» (5 видань), 6 авторських свідоцтв на винаходи. Створив оригінальну школу фахівців. Під керівництвом професора М. С. Пилипчука захищено 48 кандидатських та 11 докторських дисертацій. Член редколегій фахових журналів, заступник редактора міжвідомчого збірника «Туберкульоз». Співголова ХХ міжнародного конгресу фтизіатрів. Активний член, голова, заступник голови місцевих, республіканських та загальних (колишнього СРСР) фахових комісій і товариств.
Микола Степанович Пилипчук – один із провідних фтизіатрів та пульмонологів України, інноватор у цих галузях – нагороджений понад 10 медалями та орденами, зокрема орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медаллю «За Перемогу над Німеччиною», «За трудову доблесть», «За доблесну працю», трьома знаками «Переможець соціалістичного змагання», знаком «Відмінник охорони здоров’я»; заслужений діяч науки і техніки України (1991), лауреат Державної премії України за наукове розроблення системи пульмонологічної допомоги в Україні (1997, посмертно).
Науковий доробок Пилипчука М. С. представлено в: імідж-каталозі «Наукові праці вчених-медиків НМУ імені О. О. Богомольця», електронному каталозі, алфавітному та систематичному каталогах.
мережах: