Пучківський Олександр Митрофанович – лікар-оториноларинголог,
доктор медицини, професор,
перший професор з оториноларингології Одеського
та Київського медичних інститутів,
засновник і перший керівник кафедри оториноларингології
Київського медичного інституту:
до 145-річчя від дня народження
Пучківський Олександр Митрофанович (18.06.1881–14.12.1937) – лікар- оториноларинголог, доктор медицини (1913), професор (1920), перший професор з оториноларингології Одеського та Київського медичних інститутів, засновник і перший керівник кафедри оториноларингології Київського медичного інституту (1921–1937). Жертва політичних репресій сталінського режиму.
Олександр Митрофанович Пучківський народився на Чернігівщині в родині військового. 1905 року закінчив Військово-медичну академію (перед цим закінчив Археологічний інститут). Під час навчання в академії почав свою першу наукову роботу на кафедрі оториноларингології. Працював лікарем у військових шпиталях. Захистив докторську дисертацію у 1913 році. Учасник Першої світової війни, під час якої у 1917 році О. М. Пучківський був переведений в управління санітарної служби в Одесу.
В Одесі Олександр Митрофанович став організатором і завідувачем першої в Україні кафедри оториноларингології, був деканом медичного факультету Новоросійського університету (нині Одеський національний медичний університет). Звання професора отримав у 1920 році.
Найбільш плідний період наукової, педагогічної та лікувальної роботи професора О. М. Пучківського розпочався в Києві, де у Київському медичному інституті вчений організував та очолив кафедру оториноларингології. У цей період він видав у 1926 році перший підручник українською мовою для лікарів і студентів «Хвороби вуха, носа та горлянки». Всесвітньовідомий талановитий хірург, його запрошували в лабораторії, інститути та на міжнародні форуми.
Наукові дослідження: лікування склероми верхніх дихальних шляхів, туберкульозу гортані, новоутворень; реконструктивно-відновлювальна хірургія ЛОР-органів; історія оториноларингології; українська медична термінологія. Розробив методику хірургічного лікування при ураженні слухових кісточок (1909), гіпертрофії носових раковин (1916). Розробив операційний доступ до лобних пазух (1924), екстирпацію гортані (1924), ендоназальне втручання при атрезії сльозовідвідних шляхів (1925), ендоназальне розкриття слізного мішка (1925). Виконував пластичні операції: після радикальних операцій на вусі (1925), пластичне відновлення кінчика носа, пластика при травмах твердого піднебіння, реставрація носа за допомогою протезів зі слонової кістки (1930). Автор понад 100 наукових праць, у тому числі першого україномовного підручника з оториноларингології. Розробив першу в Україні навчальну програму з оториноларингології. Написав про внесок вчених українського походження в розвиток оториноларингології в своїй науковій праці з історії медицини «Основні дати розвитку оториноларингології в колишній Росії та СРСР». Частина робіт друкувались за кордоном
Голова Всесоюзного та Всеукраїнського комітету з вивчення та боротьби зі склеромою. Член міжнародного склеромного комітету. Учасник міжнародних фахових конгресів.
12 жовтня 1937 року професор Олександр Митрофанович Пучківський був заарештований органами НКВС за сфабрикованими звинуваченнями. Дуже хворому на той момент відомому вченому винесли вирок: 10 років без права листування. Але його розстріляли 14 грудня 1937 року, ім’я вилучили з наукового обігу, а частина праць тривалий час не перевидавалася. Відповідно до даних з архіву відомо, що у 1957 році О. М. Пучківського було реабілітовано посмертно.
16 червня 2006 року на вшанування пам’яті видатного українського вченого Олександра Митрофановича Пучківського та до 125-річчя від дня народження видатного науковця, відбулося відкриття меморіальної дошки на фасаді будинку клінічної лікарні № 18 (бульвар Т. Шевченка, 17), де ним була організована перша в Києві самостійна клініка з оториноларингології.
мережах: