«Іванов Вадим Миколайович – терапевт,

академік АН УРСР та АМН СРСР,

доктор медичних наук, професор»:

до 130-річчя від дня народження

 

Іванов Вадим Миколайович (18[30].05.1892 - 15.01.1962), лікар-терапевт, академік АМН СРСР (1953), академік АН УРСР (1957), доктор медичних наук (1935), професор (1933), Заслужений діяч науки УРСР (1947), лауреат Державної премії CPCP(1951).

Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1916). Працював лікарем у Брянську, а потім у Маріуполі. У 1918 р. переїхав до Києва та працював спочатку лікарем-екстерном, а потім з 1919 р. – ординатором госпітальної терапевтичної клініки, очолюваної Ф. Г. Яновським (1914-1919). У 1921 р. перейшов працювати до факультетської терапевтичної клініки, якою став завідувати Ф. Г. Яновський (1921-1928). Від 1923 р. працював асистентом факультетської терапевтичної клініки. Учень Ф. Г. Яновського. Перші наукові дослідження В. М. Іванова (1924-1925) присвячені діагностичному значенню шлункових кровотеч, діагностиці раку шлунка, фізіології травного апарату, симптоматології висипного тифу. Дослідження із клінічної фізіології травлення стали головними в науковій спадщині В. М. Іванова.

1928 р. продовжував працювати кафедрі факультетської терапії як доцент. У 1933 р. був обраний завідувачем кафедри факультетської терапії 2-го Київського медичного інституту i одночасно виконував обов’язки доцента кафедри факультетської терапії 1-го Київського медичного інституту (до 1935 p.).

У цей період, поряд зі значною науково-педагогічною роботою, В. М. Іванов брав активну участь в організації та проведенні з'їздів, виступав з доповідями з питань захворювань органів травлення. Будучи консультантом НДІ рентгенології, приділяв велику увагу онкології, виступав на I з'їзді онкологів УРСР (1938) з програмною доповіддю «Об общих изменениях в организме человека при раке внутренних органов». У роки Другої світової війни працював у Маріуполі, надаючи медичну допомогу населенню міста.

Після повернення до Києва B 1944 р., В. М. Іванов продовжував працювати керівником кафедри терапії санітарно-гігієнічного факультету (1944-1951), 3 1951 p. – завідувачем кафедри госпітальної терапії. У 1958 р. обраний завідувачем кафедри факультетської терапії, на чолі якої працював до січня 1962 р. Водночас, з 1953 р., В. М. Іванов був завідувачем відділу клінічної Інституту фізіології імені О. О. Богомольця АН УРСР.

Автор понад 80 наукових праць, присвячених клініко-фізіологічним дослідженням секреції та рухової діяльності шлунка, проблемам онкології. Один iз перших у країні вивчав моторну й секреторну функції шлунка людини поза травленням, виділивши 4 їх варіанти. Розробив методику одночасного дослідження секреторної і моторної функції шлунка, застосовуючи збудники різної сили, вивчив фармакодинаміку атропіну при виразковій хворобі. Вивчив залежність перебігу раку шлунка від віку людини, конституціональних факторів реактивності організму, опрацював класифікацію цього захворювання.

Запропонував метод томофлюорографії легень для ранньої діагностики раку легень та іншої легеневої патології (туберкульоз, пневмонія, абсцес, плеврит). За розробку цього методу удостоєний Державної премії СРСР (1951).

Голова президії Вченої медичної ради МОЗ УРСР, член редакційних рад журналів: «Терапевтический архив», «Клиническая медицина» та iн.; співавтор відділу внутрішніх хвороб, БМЭ – Москва. Голова правління наук, Голова товариства терапевтів УРСР, почесний член Всесоюзного наукового товариства терапевтів (1956).

Створив терапевтичну школу, згуртувавши навколо себе видатних вчених України: Г. Й. Бурчинського, А. П. Пелещука, Е. Л. Ревуцького, М. Ф. Скопіченка та iн.

Нагороджений орденами Леніна,Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани» та медалями.

Іменем Іванова Вадима Миколайовича названо факультетську терапевтичну клініку № 2.

 

травень 2022 року

 

03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1

тел. (044) 454-49-58, (044) 454-49-28

E-mail: library@nmu.ua