Новини

29 вересня – День пам’яті трагедії Бабиного Яру

29 вересня – День пам’яті трагедії Бабиного Яру, одного з найвідоміших символів Голокосту та нацистської політики масового знищення людей.

Саме 29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр у Києві відбулася одна з найбільших масових каральних акцій нацистів у роки Другої світової війни. За ці два дні нацисти розстріляли 33 771 київського єврея – чоловіків, жінок і дітей. Ця цифра зафіксована в німецьких документах того часу.

Бабин Яр став місцем масових убивств не лише євреїв. Упродовж німецької окупації Києва 1941–1943 років тут розстрілювали та ховали тіла ромів, військовополонених, цивільних заручників, пацієнтів психіатричної лікарні, українських націоналістів, радянських підпільників і партизанів, а також в’язнів Сирецького табору.

Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися невдовзі після окупації Києва у вересні 1941 року і тривали протягом наступних місяців. За даними Українського інституту національної пам’яті, перший етап масових убивств – розстріли євреїв, військовополонених і цивільних – тривав із вересня 1941 року до весни 1942-го. Пізніше в урочищі продовжувалися страти інших груп людей.

Загальну кількість жертв Бабиного Яру за роки нацистської окупації оцінюють приблизно у 70–100 тисяч осіб. Точну кількість встановити надзвичайно складно через масштаб злочинів, знищення документів та спроби нацистів приховати сліди масових убивств.

У 1943 році, відступаючи з Києва, нацисти намагалися знищити докази своїх злочинів. В’язнів Сирецького табору примушували викопувати та спалювати тіла загиблих, після чого рештки намагалися приховати. Проте знищити пам’ять про жертв їм не вдалося.

Трагедія Бабиного Яру стала одним із найяскравіших символів «Голокосту від куль» – масового винищення євреїв нацистами та їхніми пособниками шляхом розстрілів. 29-30 вересня 1941 року стали кульмінацією цієї трагедії: майже 34 тисячі київських євреїв були вбиті лише через їхнє єврейське походження.

Протягом десятиліть радянська влада також не сприяла належному вшануванню пам’яті жертв Голокосту. Загиблих у Бабиному Яру часто узагальнено називали «радянськими громадянами» або «мирним населенням», замовчуючи той факт, що найбільша одноразова масова страта в урочищі була спрямована саме проти київських євреїв. Водночас Бабин Яр поступово перетворився на місце пам’яті, правди про злочини нацизму та спротиву замовчуванню історії.

Сьогодні Бабин Яр залишається місцем скорботи та пам’яті про десятки тисяч невинних людей, знищених нацистським режимом. Його історія нагадує про небезпеку антисемітизму, расизму, ксенофобії, тоталітаризму та знецінення людського життя.

Пам’ятаючи жертв Бабиного Яру, ми зберігаємо правду про минуле та передаємо її наступним поколінням.